Четвер

Минулого року я вже писала про цей день, але тоді це був вівторок.

Я все ще продовжую щиро ненавидіти це свято. 

Чому?

Чи варте воно того?

Ледь не щодня ми чуємо про вирубку лісів і проблему глобального потепління, пов'язану з цим, проте продовжуємо, і навіть сприяємо, розвиткові цієї проблеми і далі.

Як відомо, традиція ставити новорічну ялинку у кожному домі активно почала поширюватися після Другої світової війни, проте прикрашали ялинку і у давні часи. 

Я розумію, що Новий рік вже давно пройшов, але чи помітили ви ось таку картину ледь не у кожному дворі міста?

Мовчи і танцюй

Поринути у психоделічну казку в ультрафіолетовому світлі минулої п'ятниці, 8 лютого, змогли відвідувачі арт-кафе Кавоманія.

Того вечора люди, що пришли у кафе, могли танцювати впродовж аж 6 годин у атмосфері миру, любові, єдності і взаємоповаги під ритми транс-звуку і психоделічної музики вже втретє.
Казкова атмосфера починалася ще зі сходів, які були прикрашені такими декораціями, які світилися у світлі ультрафіолетових ламп, якими організатори передбачливо замінили звичайні лампочки. На стінах красувалися незвичайні психоделічні картини від Які-Манакі, придивившись до яких, можна було побачити набагато більше аніж просто малюнок.

Фінал експерименту

Ну от, настав той день, коли закінчився місяць, відведений кактусам для активного росту і радуванню мого ока.

Для тих, хто не розуміє, про що я тут пишу, розказую: я тут проводжу експерименти над кактусами. Почитати про це можна тут і тут.

Ну от, кактуси знову мене дивують.