четвер, 23 червня 2016 р.

Щоб закохатися у Чернівці, достатньо прожити там 11 годин

Твоє тіло колихається як сметанка "Радуга", яку ти так любив в дитинстві їсти у кафешці "Радуга" в парку. Тільки десерт цей трошки "підгуляв", бо ж ти нині в загальному вагоні поїзда Ковель-Чернівці і по твоїй спині стікає чергова краплинка поту. "Чу-чу-чух, чу-чу-чух..." - розмірено нашіптує потяг.

Турецька площа
В серпні минулого року я була в таборі в Польщі. У нас були усіляки різні тренінги, і на одному з них ми писали лист самі собі в майбутнє. В недалеке майбутнє - через рік. Лист до мене вже повернувся. Хоч і на два місяці раніше, та я його вже відкрила. Одним із пунктів була поїздка в Чернівці. 
Перерва між екзаменами - це замало, щоб їхати кудись далеко, але забагато, щоб встигнути померти від суму. Отож, їду!

неділю, 12 червня 2016 р.

Для чого гетеро Марш рівності?

Я ні разу в житті не цілувалася з дівчиною. Але це не завадило мені бути на Марші рівності. Тому що Марш - це не про те, хто з ким спить, це про рівність всіх громадян України в їхніх правах.


-Що це тут все перекрито? - з щирою цікавістю запитує жіночка о 7:30 ранку, підходячи до паркану біля червоного корпусу університету Шевченка.
-Та, там підорів охороняти збираються, - єхидно відповідає інша тітонька, що поспішила нас обігнати.

Ми - це я і Юля. І ми приїхали в Київ з Луцька.
Я, Ліля і Юля

Будувати стіну з правоохоронців навколо території початку Маршу почали ще з самого ранку. Вони мило нам посміхалися і запрошували танцювати.