Мене починають лякати масштаби популяризації подорожування.
 |
| Любити можна і Житомир |
Згідно якихось там статистичних даних, які використали на одному баченому мною конкурсі, 80% студентів хоч раз були за кордоном. Чомусь мені здається, що всі 100% мріють побувати якщо не в Парижі, то хоча б в Лондоні.
Сучасну молоду людину описують як особу, яка рахує дні між поїздками, в неї завше напоготові брендовий наплічник, заряджений айфон, а палець готовий ставити нові мітки на карті в соцмережі. Я теж люблю ставити мітки і дивитися, як карта наповнюється новими місцями, влітку я теж і тижня не проводжу, щоб кудись не поїхати. Проте одного разу один хлопчина запитав мене: "Ти турист чи мандрівник?". Я довго думала, півдня розмірковувала. І якщо мені не зраджує пам'ять, то він сказав, що бачить в мені мандрівника.
Останнім часом я бачу багато псевдо-мандрівників, які намагаються заробити собі популярність, а згодом на цьому заробити ще й грошей. Від цього верне. Але запис буде не про це.
