Полетіла. Вже.

Ну ось, нагадаю, що ще у вересні цього року на конкурсі дитячих телестудій "Дитятко" я умудрилася виграти у спец-номінації, за що отримала поїздку до штаб-квартири Ради Європи у Стразбурзі.

Да-да, полетіла. Аж 5 разів. 

Спочатку нам сказали, що поїздка буде десь в кінці листопада. Потім вона перенеслася на, приблизно, 10-13 грудня. Я дійсно зраділа, думала, що це буде просто неймовірний подарунок на День народження, адже він у мене 8 числа. Написали нам, що 4 грудня ми маємо бути в Києві у французькому посольстві для вирішення всіх питань з візою. Ми швиденько доробили документи, які для цього треба були (а це довіреність на людину, з якою я поїду. За неї виклали 250 грн) і чекали, поки нам надішлють лист-запрошення.
Але лист не надійшов. Натомість нам написали, що через ряд певних причин поїздка відкладається на кінець весни. А це означає, що ці 250 грн, які ми виклали за довіреність, можна було з таким само успіхом викинути у смітник.

Батьки дзвонили сьогодні в офіс Ради Європи в Україні. 26-30 травня - нова дата поїздки. Але саме в ці дні у мене ДПА в школі. Окрім цього, батькам розповіли, що ми на літаку полетимо у Франкфурт-на-Майні. А він знаходиться в Німеччині. Там нас зустрічати ніхто не збирається. Тож звідти ми годину повинні їхати автобусом до Страсбурга самостійно. Але до того автобуса ми теж повинні будемо якось дістатися. У Стразбурзі нас теж ніхто не зустрічатиме. За допомогою карти (останній герой, блін, якийсь виходить) ми з Сашою повинні знайти офіс Ради Європи, а там нас вже зустрінуть. Поселятися в готелі ми теж будемо самі і гуляти ці 4 дні, по-ходу, теж. Єдине, що нам там щодня видаватимуть якусь суму грошей на оплату готелю, харчування і екскурсії. Також, абалдєнним є те, що ані я, ані Саша не розмовляємо ані французькою, ані німецькою. Англійську ще так-сяк знаємо, але кажуть, що французи не люблять англійську. 

Тож поїздка у нас буде неймовірна і просто незабутня. А головне - вона буде невідомо коли.

Страсбург. Дивимося на нього поки що лише через монітор.