Чісінау?

Минулого літа у Вінниці один іноземець попросив мене спитати у довідковому вікні, коли буде автобус на Чісінау. Жіночка у віконечку звісно ж віповіла, що такий автобус тут не їздить. Як він добрався і чи добрався взагалі я так і не знаю. І мені було дуже прикро, що я ніяк не змогла йому допомогти.

Декілька тижнів тому мій хороший друг Ілля кинув мені посилання на один проект в Молдові і сказав заповнювати анкету. Витративши на то купу свого і його часу, ми її таки заповнили і відправили. За тиждень прийшла відповідь: "We would like you to join our team in Chisinau!"

Знову Чісінау. Почала гуглити і з'ясувалося, що то Кишинів! І як же мені було соромно перед тим дядечком на вінницькому вокзалі. 

Тепер я на 10 днів у Кишиневі. Сьогодні холодно і дощ. 

Тут ми робитимемо онлайновий журнал. Цей міжнародний (Білорусь, Україна, Молдова) проект за німецькі кошти реалізовується уже третій рік. Попередні роки журнали робили друкованим. Цього року вирішили провести тренінг з візуалізації в мережі. Не знаю, наскільки такі штуки зможуть прижитися в наших ЗМІ, але досвід цікавий.

Люди тут зібралися найрізноманітніші.

"Получив диплом програмиста, я год работал кондитером", - розказував Леонід, який нині займається відео-монтажем. Він з Кишинева.

"Я учусь на строителя. Ты можеш спросить меня, что же я здесь забыл", - посміхаючись казав Всеволод з Рівного. Всі його тут називають Сева.

"О, ти з Луцька? Я там народилася, але тепер вчуся в Києві", - зауважила дівчина Яна, коли ми знайомилися.

"Я белорусский знаю, хотя моя семья не оппозиционеры, мы в живем в городе и хипстером я себя не считаю", - розказувала ввечері Оля з Гомеля (якщо я не помиляюся).

Кордон

Автобус майже повний. Подивившись на людей, ніколи і не скажеш, хто з них молдованин, а хто українець. Майже всі говорять російською. В дорозі слухали, як молдавські жіночки обговорювали божевільні ціни на Київський торт, відсутність вай-фаю в Ocean Plaza і те, що в нас люди дзвонять з лайфу на лайф, з МТСу на МТС - а вони до такого не звикли.

Їхали ми усю ніч. Я дуже хотіла свіжу печатку із словом "Молдова" в закордонний паспорт, але так її і не отримала. Половину загального часу ми простояли на кордонах із перевірками. Українські прикордонники навіть депортували одного чоловіка, бо він з молдавським паспортом два роки не виїжджав з України. Нам було дуже цікаво, що ж відбувається з депортованими - як і куди вони їдут далі, але це поки що так і лишилося загадкою.

Печатку ми так і не отримали, бо в'їжджали в країну через Придністров'я. Вони таких позначок не ставлять, а на молдавській території ставити печатку наче вже пізно. Нєразбєріха якась. Нам виписали міграційну картку і, сподіваюся, проблем ми не матимемо.

Кишинів 

Вчора прекрасна дівчинка Маша провела для нас екскурсію містом. Говорила з нами англійською через наших німецьких коучів, самі ж молдовани переважно говорять румунською (так, румунською, а не молдавською - це в конституції написано), але майже всі знають російську. Завдяки цьому проблем із комунікацією немає. Але українську вони не розуміють.

Якби я сюди сама потрапила на 10 днів, я б померла тут від суму. Це абсолютно нетуристичне місто. Тут немає бомбезної архітерутри, тут із божевільною швидкістю їздять всі, і навіть не покатаєшся на велосипеді. Проте стара частина міста нагадала мені Одесу або Миколаїв. Багато хто неодноразово говорив про відчуття курортного міста і запах моря у повітрі, хоча до моря звідси дуже далеко.

Коли немає снігу - є шахісти

Несподіванка

Опублікувавши минулого вечора декілька фотографій звідси, я збиралася раніше лягти спати. Але раптом: "Жартуєш? Я теж тут!" - написав коментар Сергій Сидоренко - редактор Європейської правди. "Висплюсь іншим разом", - подумала я і пішла шукати той бар, в якому він сидів.

Вночі в Кишиневі самому дуже стрьомно. Вулиці порожні, лише зрідка ходять люди. Переважно хлопці. Переважно не самі. Машини їздять так само швидко, як і в день.

На супер-прямих вулицях міста я згубилася 1 раз, а потім ми з Сергієм ще 2 рази пішли не в ту сторону. З третього разу попали. І таки кльово, що світ тісний.