Мій #zaxidfest

Мій Захід 2014 це:

• коли ще з весни ти кажеш, що не поїдеш, але...
• ...коли фест в п'ятницю, а в четвер тебе підбивають і ти таки вирішуєш, що їдеш
• коли тебе з дому забирають на мотоциклі, а в мами істерика
• коли тебе за день до фесту лякають, кажучи, що там вже неймовірна кількість люду, а фест ще не почався
• коли намети стоять не серед поля, а в лісі і від того тааааак кайфово
• коли розумієш, що між твоїм навіть не наметовим містечком і платним наметовим немає кордонів і ти на халяву користуєшся його благами

Проблема неосвітлених дворів досі лишається невирішеною

Життя в спальних районах міста вчить людей дивитися страхові в очі.

Проблема освітлення вулиць завжди була для міста болючим питанням. За останні декілька років освітлення центральних вулиць привели до ладу. Навіть виробили графік роботи ліхтарів. В "Міськсвітло"  нам розказали, що, наприклад, влітку освітлення у вечірньому режимі вмикається о 21:39. Вечірній режим означає роботу ліхтарів 1 через 2. О 22:10 ліхтарі переходять на нічний режим – тобто працюють всі. О 3:50 світло вимикається, лишаються працювати ліхтарі лише в переході біля Панчішної фабрики і підсвітка собору. У дворах ліхтарі працюють за такою ж схемою. Проте тут вже інша проблема : подекуди ліхтарі не працюють, а в деяких дворах їх немає взагалі.

Ходять легенди, що з настанням ночі на вулицях Польової з’являються гопники і багато іншої «нечисті».

Бандерштат. Страус слідкує за тобою

Асцярожна! Многія літар!

А поки всі збираються на Захід, мій вибір впав на Бандерштат, бо після Черемош-фесту хотілося чогось не надто великого і затишного. Цей фест відомий своїм патріотичним спрямуванням і тим, що він проходить без алкоголою.

За що я люблю фестивалі так це за те, що ще в дорозі ти починаєш зустрічати купу знайомих, ну а потім ще й десь біля туалету, або в натовпі маєш можливість побачити тих, до кого ніяк не можеш доїхати, або ж кого навіть в рідному місті на вулиці ніколи не зустрічав. Так було і тут.

Наш візит на фестиваль розпочався із дуже вранішньої (близько 5 ранку) перевірки квитків і рюкзаків, а потім "поселення" в наметове містечко. Так, саме поселення, бо нас завели на якесь порожнє місце з купою бур'яну і сказали там ставати.

Як уживається Житомир і велосипеди?

Сьогодні здоровим бути модно. В умовах міста допомогти в цьому може велосипед. Та чи згодне місто допомагати своїм жителям бути здоровими?

З року в рік все більше і більше житомирян сідають на велосипеди. Так лише у житомирському вело-клубі понад 1,5 тисячі учасників. Скільки ж у місті всього власників велосипедів достеменно невідомо.

Валерій Грибан є учасником вело клубу. На велосипеді катається вже понад 20 років. Каже, що мати велосипед – це гарно і з економічної точки зору, і для здоров’я, та все ж є певні незручності:

«Доріжки для велосипедистів відсутні – це знають всі. На щастя, хоч водії автомобілів до нас більш-менш лояльно ставляться. Але з нашою шириною доріг навіть не знаю, чи є якийсь сенс робити вело доріжки. Фактично вело парковки в місті відсутні. Найкраща паркова – це найближче дерево, чи стовп. А маленькі парканчики біля магазинів також не усюди є».

З проблемою відсутності парковок і вело доріжок зіштовхується багато міст. В той же час, наприклад, Луцьк почав обживатися стоянками для велосипедів.

По дороге с облаками

Ми їздили без хмар, але з посмішкою.

2 місяці тому одна хороша людина нарешті навчила мене кататися на велосипеді. 

Мої ноги прикрасилися синцями, а мої літні сарафанчики сховалися кудись далеко-далеко в шафу.

Приклади людей, які катаються по світу надихали мене все більше і більше. 

Але починати треба з малого.

У чому вимірюється патріотизм?

Трішечки про наболіле

Я не стояла на Майдані. Я не розмовляю лише українською. Я не їм сала і не жену самогон. Вишиванка - це не мій повсякденний одяг. Перерахувавши усе це навіть не знаю, чи можна мене тепер вважати патріоткою.

В чому ж тоді вимірюється патріотизм? Які критерії використовуються для ідентифікації патріотів? Судячи із сьогодення те, що називається патріотизмом вимірюється кольорами і якомога більшою ненавистю до Путіна і росіян.

Далі декілька фото-прикладів:

Місто, де БТР катає туристів

Історія про те, як я була "кришнаїткою" :)

Сфотографую замок, щоб мені повірили, що я була в Кам'янці-Подільському

Мене давно мучать думки про подорожі. І так вже склалися обставини, що в останній момент минулого тижня я вирішила їхати в Кам'янець-Подільський в гості до свого брата по штаням.

В цьому славному місті я вже колись бувала, але то було років 5 тому, якщо не більше, до того ж це була шкільна екскурсія. Настав час подивитися на місто по-новому.