На звичайне питання: «Для чого
тобі подорожі?» він дає не зовсім звичайну відповідь: «А може, в мене психічний розлад і я
втікаю від себе. До речі, це реально допомагає!»
Він малює,
фотографує, подорожує і не розуміє, для чого сидіти на місці, або,
подорожуючи, ходити по магазинах . Артур Альошин – студент
третього курсу інституту економіки та менеджменту СНУ імені Лесі Українки.
Його подорожі
почалися із досить сумної історії, але сам процес настільки захопив, що при
будь-якій можливості сам чи з кимось він їде туди, де є щось, чого він ще не
бачив.
- Подорожуючи Україною, хочеться заїжджати в такі невеликі села, де є щось малеееесеньке туристичне, про яке мало хто що знає. Коли ти говориш людям про щось незвичайне, що є буквально в 5 км від Луцька, то вони щиро дивуються. Зате всі люди знають, де Париж. В цьому плані в мене є якийсь азарт: дізнатися, що десь тут поруч є щось таке, про що ніхто нічого не знає. В той же час я не ставлю собі за мету подивитись все, бо я знаю, що життя мене може закинути ще раз туди і що, мені буде скучно?
