Сама собі міліція

Історія про втрату і повернення мобільного телефону

Ніщо в світі не відбувається просто так.

Та поїздка у Вінницю була спонтанною і до кінця неспланованою. Розказувати передісторію

немає сенсу. Перейду одразу до основної розповіді.

Приїхавши у Вінницю ми відправилися на автовокзал аби я купила квиток на автобус. По дорозі я придбала карту міста, і після того, як квиток додому вже лежав в моїй кишені, сиділа в приміщенні вокзалу на лавці й вивчала її. Аби телефон в руках не заважав, поклала його поруч із собою. За декілька хвилин зібралася і пішла. 

Абсолютно спокійно ми дочекалися потрібного нам тролейбуса, сіли в нього, і коли я почала шукати гаманець в рюкзаку, помітила відсутність мобільного. В голові одразу ж пронеслася картинка того, як я кладу його поруч із собою. 

На наступній зупинці ми вилетіли з тролейбуса і побігли на вокзал. Звісно ж телефон мене не чекав. Шукаючи його на лавці і під лавкою, я ще й умудрилася головою розбити одну із скляних табличок на таблі з розкладом транспорту. Ніхто нічого не бачив, ніхто нічого не чув.

Собирались, собирались, и, наконец, собрались…

• Пташок, полотна, голос і музику привезли в Житомир з Вінниці.

Кавоманія продовжує знайомити житомирян із молодими і талановитими. Цього разу, 20 грудня, до кавоманів приїхав вінничанин зі своїм проектом під назвою Not Very.

Соліст гурту - Олексій

• Это и не совсем группа как бы, но история наша такова: - поділився соліст гурту Олексій Зацерковний, - я играю уже давно свои личные треки, они всегда были подобного направления, типа по лирике. Вот... потом, совсем недавно, я решил как то это вынести на люди (в Интернете все уже было давно), для этого я пригласил в качестве второго гитариста своего старого друга Юру Ланецкого и мы начали разбирать материал. Прошлой весной отыграли первый концерт. Поняли что это не плохо и в живую звучит приемлемо. Решили играть дальше.