Черемош Чорний, бо після сидіння на його камінцях, плавки теж чорні

Ми з рюкзаком знову одне ціле. Його вага вже не так тисне на плечі, як минулого літа. Моє нутро переповнює радість від того, що ми знову в дорозі. Наше місце призначення - Черемош-фест.

Я знову заплуталася
 Чорний це Черемош чи Білий

Карпати – то любов! 

А Черемош – то моя любов з першого погляду! 

Ми познайомилися минулої весни, а цього року я збиралася їхати, не зважаючи на відсутність компаньйонів, невтішні прогнози погоди і гризіння сумнівів.

Перш ніж вирушати я вирішила все ж таки забрати свій диплом з англійської школи від американців. Випуск співпав із днем відправлення потяга на Коломию. Коли я з наплічником зайшла в приміщення до мене підбігла Джен і впевнено заявила, що їй байдуже куди я їду, вона їде зі мною. «Без питань! – сказала я. – В моєму наметі є ще 2 вільних місця». Коли ж почалася вступна промова від Майкла Готта, це було так:

«Ось там, на задніх рядах, сидить Оксана. І ви тільки подивіться, що вона принесла з собою! Покажи всім свій величезний рюкзак! Уявіть собі, вона прийшла забрати диплом і одразу після закінчення нашої церемонії поїде в Карпати! По-аплодуємо їй!»

І 300 людей аплодували мені просто за те, що так склалися обставини. Після того в мене з десяток абсолютно незнайомих осіб запитали куди саме я їду, з якою метою, а найпопулярнішим було питання чи не важкий в мене наплічник.

Звернення до тих, хто ніколи не носив похідний рюкзак: людоньки, не питайте в туристів про важкість рюкзака, бо ТАК, він важкий, бо НІ, ви все одно не допомагатимете його нести, бо зайва невиправдана увага дратує.

Наумчук є на Ї

Я неодноразово чула, що сучасна молодь мало читає. Але для чого ж тоді проводиться все більше і більше літературних фестивалів?

Наше єдине спільне фото

Фестиваль, який має просту назву - Ї, проводиться вже вдруге. І вдруге у місті, яке брати Гадюкіни пропіарили, як файне місто. Це мистецький фестиваль, а я його називала літературно-музичним, та хіба ж суть від цього змінюється? Натрапила я на нього, як чомусь останнім часом частенько трапляється, десь в нетрях всесвітньої мережі. Душа просила відпочинку, очі - побачити Тернопіль, а дупа - не сидіти на парах. 

І от ми їдемо біля великого Тернопільського ставу, а паралельно до нас їде тролейбус щастя. Уявіть собі, тролейбус щастя! Він обклеєний усілякими наліпками, обвішаний стрічечками, а за кермом...середньостатистичний незадоволений життям водій. Ми нарешті приїхали. На три дні фестивалю ми - це Артур, Катя і я. 

Мій #zaxidfest

Мій Захід 2014 це:

• коли ще з весни ти кажеш, що не поїдеш, але...
• ...коли фест в п'ятницю, а в четвер тебе підбивають і ти таки вирішуєш, що їдеш
• коли тебе з дому забирають на мотоциклі, а в мами істерика
• коли тебе за день до фесту лякають, кажучи, що там вже неймовірна кількість люду, а фест ще не почався
• коли намети стоять не серед поля, а в лісі і від того тааааак кайфово
• коли розумієш, що між твоїм навіть не наметовим містечком і платним наметовим немає кордонів і ти на халяву користуєшся його благами

Фестивальний сезон 2014 відкрито!

Сьогодні третій день, як я повернулася з Черемош-фесту, а емоції все не вгасають. Нарешті розкажу про те, що це за фест і з чим його їдять.

Звідки знаю? Де проходив?

Дізналася про нього із соціальних мереж і звісно ж одразу почала шукати компанію, адже пропозиція була доволі привабливою: 3 дні в Карпатах, музика, річка, чисте повітря (про відсутність Інтернету і зв'язку мова не йшла, але це у підсумку теж виявилося величезним плюсом). Місцем дислокації було село Криворівня (це те, де Параджанов знімав "Тіні забутих предків") в Івано-Франківській області. Його мальовничі пейзажі радували наші очі впродовж нашого перебування там.

Сповідь очевидця

Або історія про ТБДЩ!

Ті, хто знають, що таке Кавоманія, бачили афіші і щось краєм вуха чули про загадкове ТБДЩ. Та що ж воно таке? Про це відають далеко не всі.

Веніамін

Нарешті і для мене настав той день, коли і увійшла у кого тих, хто знає.

В кишені 6 не зовсім зрозумілих карток. З Кавоманії виходять люди з підставками для цукру, і з стільцями. Таке враження, наче вона масово кудись переїжджає. Із криками «Останній автобус!» тебе саджають у таксі і везуть в темряву. Приїжджаєте. Спускаєшся у бункер. Бачиш ці величезні, неймовірно важкі двері і починаєш уявляти, що ти робитимеш, якщо вони раптом захлопнуться. Віталік Талько повідомляє, що вночі по району самому бажано не ходити, бо навколо багато бродячих собак. Перша думка в голові: «Твою ж мать! Куди мене занесло?!»

Київські музиканти не знали чого чекати від концерту в Житомирі

Учасники гурту Веремій, Віталій Калініченко і Тетяна Дубченко, були приємно вражені і здивовані гостинністю кавоманів. 

Продовжуючи свій тур «Гартовані вогнем», гурт Веремій вже вдруге завітав до Житомира. Цього разу з акустичним концертом. Сценою для музикантів стала велика зала Кавоманії. Для того, щоб вмістити всіх бажаючих послухати пісень, довелося зносити усі столи і стільці, які тільки були. Кількість людей здивувала навіть самих музикантів:

Віталій Калініченко, соліст гурту

• Ми ледь не вперше не знали чого чекати, бо нещодавно в Житомирі вже були і ми переносили концерт, що часто погано дається в знаки. Але публіка не підвела і прийшло багато людей, які не були на попередньому концерті.

Собирались, собирались, и, наконец, собрались…

• Пташок, полотна, голос і музику привезли в Житомир з Вінниці.

Кавоманія продовжує знайомити житомирян із молодими і талановитими. Цього разу, 20 грудня, до кавоманів приїхав вінничанин зі своїм проектом під назвою Not Very.

Соліст гурту - Олексій

• Это и не совсем группа как бы, но история наша такова: - поділився соліст гурту Олексій Зацерковний, - я играю уже давно свои личные треки, они всегда были подобного направления, типа по лирике. Вот... потом, совсем недавно, я решил как то это вынести на люди (в Интернете все уже было давно), для этого я пригласил в качестве второго гитариста своего старого друга Юру Ланецкого и мы начали разбирать материал. Прошлой весной отыграли первый концерт. Поняли что это не плохо и в живую звучит приемлемо. Решили играть дальше.

Что нас удивило в Житомире? Лифты платные. Такие себе Житомирские платные американские горки :)

Позашлюбні діти Боба Марлі приїхали з концертом із Владивостоку в Житомир.

Тепле реггі з далекого сходу привезли з собою 9 листопада хлопці з гурту Марліни. 

Марліни

Концерт відбувся в приміщенні Кавоманії. Охочих послухати співочих гостей було чимало, їхали в Житомир навіть зі Львова і Києва. 

"Знаете, мне кажется, что Владивосток и Житомир находятся на разных концах планеты. Вот если взять глобус и ткнуть пальцем в наш город, то ваш будет на противоположной стороне, " - зазначив соліст гурту Денис.